|
недільне, ранкове... річкове
|
|
| |
|
2007-02-18 11:45:00
|
| |
за осокою кров сплива,
верба в волоссі заховала воду,
до себе річка вабить й огорта
і розливає млосну прохолоду.
немов собаки ластяться линки,
слизькими мордами лоскочуть шкіру.
клешні коханців вирвали шматки,
позадкувавши у минуле крити діри.
латаття лопухи відгонять сонце
від білого мов в панни тіла.
шкода, замулилася я
як річка ця зміліла...
|
| |
| ««« |